СТАРИЙ-НОВИЙ РІК

Уважається, що перший посівальник на Новий рік приносить щастя до хати. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, тому й посівати дівчатам не годиться.На Слобожанщині господиня просить посівальника сісти на порозі - "щоб кури сідали й курчат висиджували". Зерно після посівальника збирають і віддають курям, щоб добре неслися.

Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого Вечора аж до Нового Року — «щоб не винести з ним і своєї долі». Ранком на Новий Рік те сміття все ж та­ки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали, воно горіло, і вогонь той мав чудодійну силу — ним обкурювали садові де­рева, «щоб ліпше родили». Гуцули стрибають через такий вогонь, примовляючи на врожай.

На західному Поділлі від Різдва до Нового Року хату замітають на дві половини. Частину сміття, що від середини до порога, виносять зразу ж, а те, що від середини до покуття, збе­рігають до Нового Року. А ранком на Новий Рік те сміття виносять із хати, висипають на воро­тях і запалюють; коли ж вогонь розгориться, стрибають через нього всі: господар, господиня, діти від найстаршого до найменшого, а після дітей — кінь, корова, вівця, коза, свиня, пес, кіт — всяке створіння, яке є в обійсті — «щоб всяка нечисть на вогні залишилась і в новий рік увійти чистими!»

На Київщині сіном, що було постелене на сто­лі під скатеркою на Святий Вечір, господар перев’язує ранком на Новий Рік овочеві дерева в саду — «щоб нечисть на деревах не заводилась»,

У перший день Нового Року до всього уваж­но приглядаються, бо все має віще значення. Стоячи в церкві під час утрені, селянин при­дивляється, як свічі горять у паникадилі: якщо ґніт палаючої свічки зігнувся гачком — буде врожай цього року; якщо ж ґніт стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі, — жди неврожаю.

Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, бу­де щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.

Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садо­вини.

Якщо іней рясно вкриває всі дерева, буде вро­жай на збіжжя.

Коли сіли за стіл обідати, люди говорять: «Піду до церкви, щоб Господь сподобив цілий рік ходити до храму Божого!» або: «Нап\’юся горілки, щоб цілий рік було за що випити!»

«На Новий Рік не годиться пити по одній чар­ці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а моло­ді собі пару знайшли!» — так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають.

«Мій батько, царство йому небесне, — згадує Свирид Галушка, — дуже любили вареники. На Новий Рік мама, було, як наварять повну макітру — їж, скільки хочеш!... Ото тато, бу­вало, перед тим, як узятися до вареників, при­мовляють: „Вареники-мученики, сиром вам бо­ки набивали, маслом очі заливали, в чавуні ки­піли — за нас, грішних, такі муки терпіли!“

Перший день нового року — свято Василя.